- жувати
- [жува/тие]
жуйу/, жуйе/ш, жуйеимо/, жуйеите/; нак. жуй, жу/йтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
жувати — жую/, жує/ш, недок., перех. 1) Роздрібнювати, розминати їжу в роті. || Стискати що небудь у зубах, натискати на щось зубами. 2) розм., ірон. Те саме, що їсти 1). 3) перен., розм. Домагатися чого небудь, аналізувати, розбирати щось, перев.… … Український тлумачний словник
жувати — 1) (роздрібнювати їжу, корм у роті), пережовувати, пережувати, переминати, перем яти, жмакати, жмакувати; розжовувати, розжувати, перетирати, перетерти (старанно); жвакати (перев. утворюючи певні звуки) 2) див. їсти I … Словник синонімів української мови
жувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виніжувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відсвіжувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
зніжувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
наїжувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освіжувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розніжувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виніжувати — див. виніжити … Український тлумачний словник